Київська
організація УРП „Собор” пропонує Київраді обговорити пропозицію О. Мороза
щодо перейменування вулиці Банкової, вітає вимогу „Конгресса русских общин
Крыма” та закликає свого партійного лідера А. Матвієнка втерти комуністично-більшовицько-топонімічного
носа київському меру О. Омельченку
Минуло два місяці від закінчення
проведеної Київською міською організацією УРП „Собор” акції „Українській столиці
– українське обличчя”. Акція закінчилася підписанням В. Яловим персонального
складу Комісії з найменувань та пам’ятних знаків і обіцянкою київської влади,
що комісія незабаром запрацює. Керівники столичної організації УРП „Собор” повірили
О. Омельченку і В.Яловому і сподівалися, що столиця нарешті подасть іншим містам
приклад ліквідації топоніміки тоталітарних часів.
Новостворена комісія провела
за два місяці надто скромну роботу. Вона зібралася на півгодинне засідання перед
самісіньким початком чергової сесії Київради. Через запізнення О.Омельченка
засідання комісії тривало усього п’ятнадцять хвилин, але вона встигла рекомендувати
перейменувати Ленінградську площу на Дарницьку, а вулиці Індустріальну й Машинобудівну
на вулиці Гонгадзе й Гетьмана. Цікаво, що остання топонімічна новація не є вигадкою
чи ініціативою самого О. Омельченка, а є його послугою Президентові В. Ющенку,
який, як з’ясувалося, попросив О.Омельченка присвоїти імена В. Гетьмана й Г.
Гонгадзе якимсь київським вулицям. Київському мерові ця ідея так сподобалася,
що він на першій після телефонного президентського дзвінка сесії нав’язав Київраді
прийняття пропозиції Президента без рішення Комісії з найменувань і пам’ятних
знаків. До погодження цього рішення згаданою комісією мер вдався уже postfactum.
Цікавий у Києві Міський
Голова! Від самого початку його приходу до влади до нього регулярно зверталася
громадськість, писали листи народні депутати і сотні киян, приймала заяви „Просвіта”,
благаючи змінити у Києві тоталітарну топоніміку, усунувши насамперед з мапи
Києва імена відвертих убивць і катів. О.Омельченко відповів на всі ці звернення
лише однією єдиною серйозною новацією: він скасував вже прийняті за часів Л.
Косаківського рішення Київради про перейменування вулиць Січневого повстання
(заколоту), Горького, Артема й Червоноармійської. На вулиці Горького на двох
будинках встигли було повісити таблички, що й досі висять, з написом „вулиця
Антоновича”. Але ж табличок з таким написом виготовлено було не дві і можна
лише здогадуватися, хто дав вказівку здати останні на брухт.
У Києві є вулиця Московська, є Московська площа і є Московський міст. Але варто
було московському мерові Лужкову попросити свого київського колегу ще щось назвати
у Києві московським іменем, як О. Омельченко без жодних узгоджень з відповідними
комісіями Київради нав’язує їй рішення про перейменування проспекту Червоних
козаків на Московський проспект.
Справді дивний у Києві
мер! Але ж не менш дивним є наш Президент! Невже він не бачить, що вся Україна
засіяна іменами Дзержинського, Урицького, Котовського, Криленка, Рози Люксембург
та сотень інших їм подібних? Невже він їздить на роботу з Безрадичів не вулицями
Грушевського та Січневого повстання (заколоту проти Президента М. Грушевського)?
Невже В. Ющенко помітив відсутність у Києві лише імені Вадима Гетьмана і не
бачить відсутності на мапі Києва імен українських гетьманів і київських князів?
Невже ніхто з оточення Президента не чув давньої пропозиції О. Мороза про присвоєння
імені Гонгадзе саме вулиці Банковій, а не Машинобудівній? Щойно О. Мороз публічно
повторив свою пропозицію. Адже саме на Банковій визрівало рішення про знищення
Гонгадзе. Таблички на вулиці Машинобудівній ще не поміняли і Київраді варто
було б обговорити пропозицію О. Мороза.
Як повідомив тижневик УРП
„Собор” „Самостійна Україна” 23 липня Голова кримського уряду, він же Голова
УРП „Собор”, Анатолій Матвієнко провів зустріч із делегацією громадської організації
„Конгресс русских общин Крыма”. На цій зустрічі кримські росіяни, як сказано
в повідомлені прес-служби Кримської республіканської організації УРП „Собор”,
„.....вимагали ліквідувати імена більшовицьких катів на пам’ятних дошках і в
назвах вулиць Сімферополя та загалом усього Криму та повернути історичні назви
вулицям, які сьогодні носять імена ката Бєла Куна, Карла Маркса, Карла Лібкнехта,
Рози Люксембург, Володимира Ульянова-Леніна, Калініна, Дзержінского, Воровського
тощо”. Керівництво російських громад висловило сподівання, що Анатолій Матвієнко,
„як лідер УРП „Собор” і один з провідників Помаранчевої революції підтримає
пропозицію про заміну комуністично-більшовицької топоніміки”.
А що як А. Матвієнко справді
візьметься за тоталітарну топоніміку у Криму!? Беручи до уваги ту обставину,
що Центральний Провід УРП „Собор” рекомендував усім своїм територіальним і місцевим
організаціям розпочати з вересня ц.р. загальноукраїнську партійну акцію „Українським
містам – українське обличчя” та видав методичні матеріали і провів семінар партійного
активу з цього приводу, А. Матвієнко мусить виконувати рішення свого керівного
органу. Отоді він і втре О.Омельченку його комуністично-більшовицького топонімічного
носа, бо тоді не Київ Кримові, а Крим Києву приклад подасть у цій святій справі!
