мета | програмові документи | історія створення | акції | заяви інформаційні повідомлення | публікації | вступ у партію трибуна народна | трибуна депутатська
	Про що прозвітувала парламентська комісія?

17 червня 2004 р. у Верховній Раді України відбулася прес-конференції Голови Тимчасової слідчої комісії з розслідування обставин убивств журналістів Георгія Гонгадзе, Ігоря Александрова, посягання на життя народного депутата України Олександра Єльяшкевича та фактів порушень державними діячами Конституції й законів України народного депутата України Григорія Омельченко. В зустрічі з журналістами взяли участь член зазначеної комісії народний депутат України Юрій Луценко та народний депутат України 1-3 скликань Віктор Шишкін.

Місяць тому під час презентації книги англійського журналіста українського походження Ярослава Кошіва “Обезголовлений. Вбивство журналіста”, що відбулася у переддень дня народження Георгія Гонгадзе, народний депутат України А.С.Матвієнко, відповідаючи на запитання представників засобів масової інформації, пообіцяв журналістам ініціювати проведення конференції Григорія Омельченка з проблем роботи Комісії.

В ході конференції народний депутат України Григорій Омельченко не тільки докладно розповів про означену роботу, а і пояснив, чому в діючій Верховній Раді здійснюється шалений спротив проти будь-яких спроб Тимчасової слідчої комісії зробити звіт в сесійному залі. Журналісти ознайомилися з Інформацією комісії, де вміщені аргументовані висновки про її діяльність. Результати прес-конференції широко висвітлювались у засобах масової інформації, більш того внаслідок її проведення в закордонній пресі появилась низка знакових публікацій, зокрема докладна стаття про причетність до зникнення та вбивства журналіста представників влади та працівників правоохоронних органів. Представники останніх вже зробили незграбні спроби виправдатися, спростувати висновки роботи депутатської комісії.
Оскільки висновки Тимчасової слідчої комісії вже зараз мають великий політичний та суспільний резонанс, за змістом є більш ширшими, ніж теми, які зараз жваво обговорюються в пресі, нижче наводимо означену вище Інформацію у повному вигляді.

Інформація Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України
для засобів масової інформації

3 березня 2004 року Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з розслідування обставин убивств журналістів Георгія Гонгадзе, Ігоря Александрова, посягання на життя народного депутата України Олександра Єльяшкевича та фактів порушень державними діячами Конституції й законів України заслухала на своєму засіданні представників Генеральної прокуратури України про хід та результати розслідування кримінальних справ про вбивства Г. Гонгадзе та І. Олександрова.
Дослідивши зібрані докази, слідча комісія дійшла таких висновків:

1) Президент України Л. Кучма, колишній глава Адміністрації Президента, нині Голова Верховної Ради України В. Литвин, колишній міністр внутрішніх справ України, нині голова ДПА України Ю. Кравченко, колишній голова Служби безпеки України, нині народний депутат України Л. Деркач є співучасниками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146 КК України, тобто організаторами викрадення журналіста Георгія Гонгадзе, вчиненого організованою групою осіб за попередньою змовою, що спричинило тяжкі наслідки.

2) Президент України Кучма Л. Д., тодішній голова Служби безпеки України, нині народний депутат України Деркач Л. В. є співучасниками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ст. 112, ч. 2 ст. 346 КК України, тобто організаторами посягання на життя державного діяча, народного депутата України Єльяшкевича О. С. та умисного заподіяння йому тілесних ушкоджень у зв’язку з його державною діяльністю, вчиненого організованою групою осіб за попередньою змовою.

3) Президент України Кучма Л. Д. і тодішній голова Служби безпеки України, нині народний депутат України Деркач Л. В., зловживаючи владою і службовим становищем, перевищуючи владу і свої службові повноваження, порушуючи Конституцію й закони України, організували незаконне прослуховування телефонних розмов і використання спеціальних технічних засобів та агентури для негласного отримання й поширення конфіденційної інформації про державних діячів, лідерів політичних партій, громадських організацій, керівників засобів масової інформації, журналістів. Такими діями Кучма Л. Д. і Деркач Л. В. вчинили злочини, передбачені ч. 3 ст. 27, ст. 359, ст. 364, ст. 365 КК України (незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації; зловживання владою або службовим становищем; перевищення влади або службових повноважень, вчинені організованою групою осіб за попередньою змовою).

4) Президент України Кучма Л. Д. і голова Державної податкової адміністрації України Азаров М. Я. вчинили діяння, які мають ознаки злочинів, передбачених ч. 2 ст. 161, ч. 3 ст. 27, ст. 364, ст. 365 КК України (умисні дії, спрямовані на приниження національної честі та гідності, вчинені службовою особою; зловживання владою або службовим становищем та перевищення влади або службових повноважень, вчинене організованою групою осіб за попередньою змовою).

5) Президент України Кучма Л. Д., будучи Прем’єр-міністром України, разом із міністром Кабінету Міністрів України А. Лобовим та головою Донецького міськвиконкому, народним депутатом України Звягільським Ю. Л. викрали з Державного валютного фонду України 12 млн. марок ФРН, тобто вчинили злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення державних валютних коштів в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем).

6) Президент України Кучма Л. Д. сприяв (у виді пособництва) Лазаренку П. І. та іншим державним діячам у привласненні й розтраті державних валютних коштів в особливо великих розмірах (ст. 26, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК).

7) Президент України Кучма Л. Д. сприяв (у виді пособництва) Лазаренку П. І. та іншим державним діячам у відмиванні за кордоном грошових коштів, здобутих злочинним шляхом (ч. 2 ст. 209 КК).

8) Президент України Кучма Л. Д. сприяв (у виді пособництва) Лазаренку П. І. та іншим державним діячам у незаконному відкритті й використанні за межами України валютних рахунків (ч. 2 ст. 208 КК).

9) Президент України Кучма Л. Д., умисно, з корисливих мотивів використав владу і своє службове становище всупереч інтересам служби, а також не виконував належними чином свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них, що сприяло П. Лазаренку вчиняти інші тяжкі та особливо тяжкі злочини (тобто Кучма Л. Д. вчинив злочини, передбачені ч. 2 ст. 364 і ч. 2 ст. 367 КК України).

10) Президент України Кучма Л. Д. одержував хабарі в особливо великих розмірах (ст. 368 КК).

11) Президент України Кучма Л. Д., зловживаючи владою і службовим становищем, що завдало істотної шкоди правам, свободам, державним і громадським інтересам, які охороняються законом, грубо порушуючи вимоги Конституції України та двох Постанов Верховної Ради України не підписав Закон “Про тимчасові слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради України”, прийнятий Верховною Радою України 21 грудня 2000 року” (№ 2951- ІІІ), тобто скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 364 КК України.

На підставі зібраних доказів Тимчасова слідча комісія повторно ухвалила:

І.
Вимагати від Генерального прокурора України Васильєва Г. А. відповідно до вимог ст. 4, 94, 95, 97, 98 КПК України:

1) порушити кримінальну справу проти Президента України Л. Кучми, Голови Верховної Ради України В. Литвина, голови ДПА України Ю. Кравченка, народного депутата України Л. Деркача за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146 КК України;

2) порушити кримінальну справу проти Президента України Кучми Л. Д., народного депутата України Деркача Л. В. за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ст. 112, ч. 2 ст. 346, ч. 3 ст. 161 КК України;

3) порушити кримінальну справу проти Президента України Кучми Л. Д., народного депутата України Деркача Л. В. за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ст. 359, ст. 364, ст. 365 КК України;

4) порушити кримінальну справу проти Президента України Кучми Л. Д., першого віце-прем’єр-міністра, міністра фінансів України Азарова М. Я. за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 161, ч. 3 ст. 27, ст. 364, ст. 365 КК України;

5) порушити кримінальну справу проти Президента України Кучми Л. Д., за ознаками злочинів, передбачених ст. 26, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК (пособництво Лазаренку П. І. та іншим державним діячам у привласненні й розтраті державних валютних коштів в особливо великих розмірах), ч. 2 ст. 209 КК (пособництво Лазаренку П. І. та іншим державним діячам у відмиванні за кордоном грошових коштів, здобутих злочинним шляхом), ч. 2 ст. 208 КК (пособництво Лазаренку П. І. та іншим державним діячам у незаконному відкритті й використанні за межами України валютних рахунків);

6) порушити кримінальну справу проти Президента України Кучми Л. Д., за ознаками злочину передбаченого ч. 2, 3 ст. 368 КК (неодноразове одержання хабарів в особливо великих розмірах);

7) порушити кримінальну справу проти Президента України Кучми Л. Д., за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 364 і ч. 2 ст. 367 КК (зловживання владою і службовим становищем та неналежне виконання своїх службових обов'язків, що сприяло П. Лазаренку вчиняти тяжкі та особливо тяжкі злочини).

ІІ.

Забезпечити проведення повного, всебічного, об’єктивного дослідження всіх обставин цих справ та притягнення винних посадових осіб до кримінальної відповідальності в установленому законом порядку.

ІІІ.

Про результати виконання рішення Тимчасової слідчої комісії повідомити їй у встановлений законом строк.

ІV.

Внести на Розгляд Верховної Ради України проект Постанови “Про ініціювання процедури усунення Кучми Л. Д. з поста Президента України в порядку імпічменту та утворення Спеціальної тимчасової слідчої комісії” та вимагати від парламенту прийняття рішення про включення цього питання до порядку денного.

V.

Порушити кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 351 КК України, - за фактом надання Тимчасовій слідчій комісії Генеральним прокурором України С. Піскуном та його заступником В. Шокіним недостовірної інформації про хід та результати розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом умисного вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, провести повне, всебічне, об'єктивне дослідження всіх обставин справи, притягнути винних посадових осіб до кримінальної відповідальності.

VІ.

Порушити кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 372 КК України (притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності) та притягнути до кримінальної відповідальності посадових осіб органів міліції, прокуратури Донецької області та керівників Генеральної прокуратури України, які сфабрикували докази у кримінальній справі № 40-33915, порушеної 3 липня 2001 року за фактом умисного вбивства журналіста І. Олександрова, та притягли до кримінальної відповідальності за вбивство І. Олександрова завідомо невинного Вередюка Ю. Г.

Народний депутат України,
голова Тимчасової слідчої комісії
Верховної Ради України Г. Омельченко