П’ять місяців нової влади в Криму

Самостійна Україна, 24 жовтня 2005 року

У 42 числі тижневика “Самостійна Україна” розміщено статтю Анни Соценко під назвою «”Украинской газете” українською мовою про Кримський тріумф А.С.Матвієнко». Дивна назва, адже усім відомо, що “Українська газета” виходить двома мовами, навіщо ж брати російський варіант? І якщо вже українською, то правильно б сказати «...про Кримський тріумф А.С.Матвієнка». Та це не так важливо. Важлива суть. А вона, якщо поминути довгий ряд емоційних та риторичних запитань до автора чомусь неназваної статті, у тому, що в Криму, на думку Анни Соценко, «як “до”, так і “після”, а взагалі і “при” Матвієнко”, - все по-старому, по-кримінальному». Вона переконує, що Анатолій Матвієнко не справився із тим завданням у Криму, яке поставили перед ним Президент і партія.
Анна Соценко – жителька Первомайського, і вона, звичайно, має право на власну думку. І думка ця важлива, бо в ній відчувається біль за стан справ у автономії. Але, чи можна з її емоційного виступу судити про результати 5 місяців роботи уряду Матвієнка? Спробуймо розібратися.

Пріоритетом - курорт
Прийнявши 21 вересня цього року відставку Голови Ради міністрів АРК Анатолія Матвієнка, Верховна Рада Криму не заслухала звіту про роботу уряду автономії. А шкода, бо під час його діяльності як в місцевих, так і в центральних ЗМІ наростала критика на його адресу та далеко не завжди на неї з’являлася відповідь. Давайте ж проаналізуємо, на скільки вдалося досягнути уряду Матвієнка поставлених завдань за п’ять місяців його роботи.
А завдання були як поточні, так і стратегічні. Зберігаючи всі досягнуті позитивні тенденції уряд автономії мав на меті системним підходом покращити соціально-економічну ситуацію на півострові, дати імпульс тривалому розвитку всіх галузей економіки, а також продемонструвати відкритість і прозорість своєї роботи.
Насамперед, Рада міністрів АРК визначила комплекс проблем і першочергових завдань, спрямованих на розвиток регіону. Це були, передусім, проблеми неефективного використання земель рекреаційного призначення і природних лікувальних ресурсів Криму. Загрозливого характеру набули зсувні і абразивні процеси, неврегульовані питання використання пляжних територій і власності здравниць. Не дивлячись на ряд державних програм, спрямованих на розвиток і збереження рекреаційних систем, вони практично не виконувалися через відсутність реальних джерел фінансування. Так, за 2002-2004 роки рівень фінансування за програмою розвитку Криму як курорту загальнодержавного значення склав трохи більше двох відсотків.
Враховуючи це, за ініціативою Ради міністрів АРК одним з перших Указів Президента України було рішення про розробку Концепції розвитку морського берегу Криму, тобто визначено статус Криму як курорту і, виходячи з цього, передбачена структурна перебудова економіки Криму. З цією метою відбулося ряд виїзних засідань РНБО та Кабміну України, наради з представниками малого бізнесу і НАК “Нафтогаз України”, розпочато підготовку програми розвитку національної мережі яхтового туризму на 2005-2010 роки. Була відкоректована схема газифікації населених пунктів півострова, розроблена концепція розвитку сільського господарства. Але головним пріоритетом був визначений курорт і для розвитку цієї галузі та всієї необхідної інфраструктури була створена Рада інвесторів.
Концепція розвитку морського берегу Криму була прийнята на виїзному засіданні Кабінету міністрів України 30 липня ц.р. Її реалізація дозволяє адекватно оцінити потенціал і визначити стратегію розвитку прибережної зони півострова, врегулювати межі населених пунктів і прибережних територій, поліпшити екологічний стан навколишнього середовища, а головне – створює умови для потужного залучення інвестицій.
Отже, основним документом, що визначає перспективу розвитку регіону має стати Стратегія розвитку АРК до 2015 року, одним з векторів якої є Концепція розвитку морського берегу Криму.
Зусилля уряду автономії були також спрямовані на створення єдиного інформаційного поля органів виконавчої влади та місцевого самоуправління, забезпечення інформацією по земельних ділянках і об’єктах нерухомості, обліку сировинного комплексу і рекреаційних ресурсів, археологічної та історико-культурної спадщини. З цією метою із бюджету автономії були виділені кошти на розробку Програми інформатизації в АРК.
У той же час Рада міністрів Криму вела систематичну роботу з розв’язання проблемних питань, пов’язаних із перебуванням Чорноморського Флоту Російської Федерації на кримській території. За ініціативою уряду автономії Кабінет міністрів України прискорив розробку постанови, якою передбачено проведення інвентаризації державного майна і земельних ділянок, які використовуються Чорноморським Флотом Російської Федерації, а також окреслено коло завдань центральним і місцевим органам влади щодо управління цим державним майном.

Економічне зростання
Динаміка розвитку економіки і соціальної сфери Криму в період роботи уряду Матвієнка була однозначно позитивною. Не обтяжуючи тексту довгим рядом цифр, відзначимо, що в сільському господарстві зросли темпи приросту виробництва м’яса і яєць, значно збільшилось поголів’я великої рогатої худоби, свиней і птиці. Радою міністрів Криму було вирішене питання щодо повної компенсації з Держбюджету України вартості електроенергії для подачі води на зрошення. Також були внесені пропозиції в Кабінет міністрів України щодо компенсації сільськогосподарським підприємствам з Держбюджету витрат на будівництво та утримання об’єктів соціальної сфери.
Збільшилася питома вага прибуткових підприємств, на 10,4% підвищились темпи зростання поступлень до загального фонду бюджету автономії. Була створена система оперативного моніторингу роботи тих підприємств, що є стратегічними для економіки АРК. З метою підвищення конкурентоспроможності продукції кримських підприємств і розширення ринків збуту був розроблений план впровадження систем контролю за якістю стандартів ISO на підприємствах АРК на 2005 рік. Ці стандарти якості вже діють на Сімферопольській макаронній фабриці та Жовтневому виноконьячному заводі.
У цей період скоротилася заборгованість споживачів за газ. Укладено угоду між Радою міністрів АРК і НАК “Нафтогаз України” про розвиток нафтогазової галузі в автономії і підписано спільний протокол, яким затверджено об’єм капіталовкладень на суму 171 млн. грн. та перелік об’єктів будівництва, що фінансуватимуться за рахунок НАК “Нафтогаз України”. В рамках плану ініціатив уряду розпочато будівництво газопроводу-перемички Суворово-Залізничне.
В аеропорту Сімферополя після реконструкції був уведений в експлуатацію пасажирський термінал міжнародних авіаліній, відкриті чотири нові регулярні авіалінії (в Росію, Грузію та Польщу). Через Керченську протоку почав курсувати вже другий пором морської залізничної переправи. Проводиться реконструція Феодосійського морського торгового порту. Велике значення має ухвалення Президентом України проекту будівництва Кримського морського транспортно-промислового комплексу “Донузлав”, реалізація якого забезпечить розвиток України як морської держави та економічне співробітництво в рамках угоди ГУАМ, а також дозволить створити 12 тис. робочих місць і зніме соціальну напругу в Чорноморському і Сакському районах.
Поза тим, уряд автономії затвердив десятки інвестиційних проектів у промисловості, агропромисловому комплексі, транспорті і зв’язку, енергетиці та санаторно-курортній галузі, реалізація яких внесе значний вклад у економіку Криму.

Не хлібом єдиним...
Відчутні зрушення відбулися у соціальній сфері. Темпи зростання номінальної заробітної плати по автономії перевищують середні по Україні. Річне завдання по створенню робочих місць на 16 вересня було виконано на 75 відсотків – створено 27 тисяч місць, при чому в другому кварталі їх створено у 3,5 рази більше, ніж у першому. Зрозуміло, що в результаті зменшилася кількість зареєстрованих безробітних.
З квітня-місяця почалась реалізація Республіканської програми “Власний дім” з надання льотних кредитів сільським забудовникам за рахунок бюджету АРК.
Була прийнята Програма по впровадженню сімейної медицини в АРК до 2010 року. Вона передбачає розвиток мережі установ сімейної медицини і підготовку з цією метою медиків для регіонів автономії. За період з травня по вересень у 12 разів збільшився показник забезпечення сімейними лікарями.
З метою забезпечення населення Криму якісною водою за участі Ради міністрів АРК розроблено проект державної програми “Питна вода Криму”.
Велика увага приділялася питанням освіти і культури. На високому рівні було проведено 90 культурних програм, серед яких міжнародні фестивалі – юних виконавців «Синяя птица», «В гостях у Айвазовского», античного мистецтва «Боспорские агоны», «Кино Ялта-2005», а також міжнародна конференція з нових інформаційних технологій в Судаку. Був організований Всесвітній фестиваль караїмської культури, а також урочисто відзначено 200-ліття з дня утворення німецького села Цюріхталь.
У Керченському історико-культурному заповіднику відкрився новий музей «Золотая кладовая», велася робота зі створення музеїв К.Г.Паустовського в м. Старий Крим та сестер Цвєтвєвих у Феодосії.
Відновив творчу і концертну роботу симфонічний оркестр Кримської державної філармонії. На 2005-2006 роки намічене закінчення будівництва республіканської бібліотеки ім. І.Франка, проведення ремонтно-реставраційних робіт у Кримському українському музичному театрі, театрі ім. А.П.Чехова та музеї Л.Українки в Ялті.
Відкрив двері студентам Кримський університет культури, мистецтва і туризму, що почав свою роботу з вересня цього року. Були віднайдені кошти для добудови школи на 990 місць у селищі Комсомольське, будівництво якої тяглося ще з 1993 року. 1 вересня ця школа прийняла перших учнів із трьох сусідніх селищ, які досі змушені були навчатися в єдиній школі у дві – три зміни. Також в селищі Камянка відкрилася обладнана сучасним устаткуванням школа на 700 учнівських місць з кримсько-татарською та українською мовами викладання.

Перспективи
Та, незважаючи на весь наведений позитив, якщо сьогодні поставити жителям Криму запитання, чи відчули вони за час правління уряду Анатолія Матвієнка суттєві зміни на краще, відповідь переважно, мабуть, буде негативною. Справа в тому, що економіка завжди інертна і зрушення в на краще стають відчутні людям тільки тоді, коли підприємства накопичують прибутки, йде рефінансування виробництва, зростають доходи працівників. Про реальні результати діяльності уряду Анатолія Матвієнка можна було б судити, давши йому попрацювати, як мінімум, рік. Адже зрозуміло, що йому явно забракло часу на реалізацію намічених програм і проектів, зацікавлені інвестори не встигли вкласти гроші, не вдалося довести до суду ряд справ, пов’язаних зі зловживанням службовим становищем і корупцією. Саме цього має бути шкода кримчанам – недовиправданої надії на прем’єра, не заангажованого у місцеві злочинні схеми, прем’єра-патріота і досвідченого керівника. Та надія, кажуть, вмирає останньою і є сподівання, що новопризначений уряд Анатолія Бурдюгова слідуватиме політиці попереднього уряду Криму і зможе продовжити реалізацію започаткованих ним масштабних проектів.

Богдан Олексюк,
економіст