УРП "Собор" - Самостійна Україна

“Безмір по-вишгородськи”, або хто захистить окремо взяте місто від державної “вертикалі”?

Самостійна Україна, 8-14/03/2004

Протягом кількох останніх років керівництво державної адміністрації Вишгородського району Київської області вперто намагається усунути з посади “опозиціонера” Олександра Кімлача, якого мешканці райцентру вже втретє обирають своїм мером.
Методи, які використовують для досягнення своєї мети районні чиновники, невибагливі — це насамперед постійні перевірки міських комунальних підприємств, самої міської ради та заснованих нею установ та організацій. Протягом 2003 року Вишгородську міську раду тричі перевіряли представники контрольно-ревізійної служби всіх рівнів — від районного до загальнодержавного. Кілька разів проти працівників комунальних установ міста порушувалися кримінальні справи, які “розвалювалися” ще до суду.
Але, крім того, на непокірне місто намагаються накинути ще й економічний зашморг. Ще за радянських часів промислові об’єкти (в тому числі Київська ГЕС), які зараз перебувають на території Вишгорода, будувалися із розрахунку подальшого приєднання райцентру до столиці. У 2001 році після проведення Вишгородською міською радою дорадчого опитування жителів міста про створення Київського адміністративного округу розпочалося відверте протистояння міськради із районною владою. Першим ударом райадміністрації (проштампованим через сесію слухняної райради) було рішення про “уточнення” територій деяких сільських рад. В результаті з 4900 гектарів землі міської ради в неї вилучили 4300.
Внаслідок такого “перерозподілу” дивним чином всі промислові об’єкти залишилися поза межами міста Вишгорода, і територіальна громада була фактично позбавлена можливості здійснювати свої самоврядні функції. Водночас місцеве самоврядування втратило й так званий “другий кошик доходів”, за рахунок якого здійснюються соціальні програми.
Вищий господарський суд двома своїми постановами скасував рішення райради про вилучення земель. Але районна рада, що виконує вказівку адміністрації, ці рішення просто ігнорує. Більше того, відчуваючи повну безкарність, вона своєю ухвалою передає під будівництво земельну ділянку в центрі Вишгорода на проспекті Т.Шевченка. Хоча, без сумніву, це - земля міської громади. Міськрада через суд тричі (!!!) скасовує це рішення, але райрада ухвалює його знову й знову. Будівництво при тому не припиняється.
Однак, коли кілька місяців тому депутати міської ради прийняли рішення про забудову центральної частини міста, керівництво райдержадміністрації вирішило піти іншим шляхом. І спробувало використати кілька десятків невдоволених цим рішенням власників приватних будинків для того, щоб організувати міський референдум з відкликання мера. До реалізації цієї ідеї негайно підключилися керівники місцевих комуністів та частина ветеранів, невдоволених “націоналістичними” поглядами мера.
Вишгородська міська рада ідею референдуму своїм рішенням підтримала, але до питань про довіру О. Кімлачу та міським депутатам додала питання щодо довіри народному депутату України С.Осиці, до виборчого округу якого входить Вишгородський район та місто Вишгород, депутатам Київської обласної ради, голові райдержадміністрації В. Мельнику та головному лікарю районної лікарні В. Решетняку, та Вишгородській районній раді.
Намісник району В. Мельник, зрозумівши, що сам може потрапити в пастку, яку готував для О. Кімлача, спробував “домовитися” з міськими депутатами про “співробітництво”. Але на зустріч з головою адміністрації прийшло лише 5 із 32 депутатів, та двоє делегатів від тих 22-х, хто підписав до В. Мельника спеціальне звернення із засудженням його методів керівництва. Згадане звернення заступник міського голови С. Крушановський передав В. Мельнику безпосередньо на зустрічі.
Такого “знущання” над собою В. Мельник не витримав. Лють вимістив на головному редакторі міської газети “Вишгород” В.Борзовці, - на якого накинувся з кулаками на очах у присутніх. Приводом для нападу на журналіста стало запитання про порушення закону під час самовільного будівництва дев’ятиповерхівки в центрі Вишгорода, яке проводиться під патронатом Вишгородської рай- та Київської облдержадміністрації.
В. Мельника можна зрозуміти: через кілька годин після того, як він виштовхав із зустрічі В. Борзовця і відкрито погрожував депутатам розправою, стало відомо, що під час будівництва, яким зацікавився головний редактор газети “Вишгород”, вкрадено від 3 до 3,5 млн. гривень…
Звичайно, керована родинним кланом Засух Київська область давно відома грубим тиском на “непокірні” органи місцевого самоврядування. Верховна Рада попереднього скликання навіть рекомендувала була увільнити А.Засуху з посади губернатора за кричущу сваволю, допущену проти громади Василькова (проте, звичайно, відданий президентові губернатор досі не лише забезпечує “конституційний порядок” на Київщини, а й, разом з дружиною-новоспеченим “героєм України” Т.Засухою супроводжував президента в його історичному відпочинкові в Баден-Бадені).
Проте вишгородська історія висвітлила й низку реальних проблем із чинним законодавством щодо місцевого самоврядування. Перша - це питання меж міста. Адже реально йде війна за міську землю і міський ресурс. Саме ця проблема і є ключовою у взаєминах беззахисної сьогодні міської влади і безкарної районної адміністрації (та підпорядкованої їй “кишенькової” районної ради).
Слід відзначити ще одну обставину. Норма чинного закону про місцеве самоврядування, яка передбачає можливість усунути обраного всією громадою міського голову двома третинами голосів депутатського корпусу, створює для адміністрацій спокусу натиснути на депутатів з тим, щоб усувати незручних мерів. А “знайти підхід” до багатьох депутатів (частина з них є “бюджетниками”, частина – бізнесменами) сьогодні не так і важко.
Зрозуміло, що місцеве самоврядування (забезпечене власними фінансовими джерелами і власним майном!) не повинно бути підпорядковане державним адміністраціям. За Конституцією це так і є. Але фактично адміністрації за допомогою міліції, податкової, інших контролюючих органів мають безліч важелів тиску на ради й мерів.
Сьогодні в ролі адвоката Вишгородської територіальної громади виступає Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва й місцевого самоврядування, очолюваний лідером УРП “Собор” А.Матвієнком. Зараз тут проходить апробацію нова редакція Закону про місцеве самоврядування, що повинна захистити села, селища й міста від адміністративної наруги. Проте вже сьогодні зрозуміло: потрібні не лише добрі закони, але й нова державна влада, яка ці закони виконуватиме. На відміну від сьогоднішньої, яка “благословила” “безмір по-вишгородськи”.

Олександр Свириденко