УРП "Собор" - Анатолій Ткачук

Як уряд „віддячив” „помаранчевим революціонерам”,
або деякі невчасні роздуми над Законом „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів”

Мало кому спаде на думку піддавти сумніву аксіому, що найбільший вклад у перемогу „помаранчевої революції” в Україні внесли активні, досить молоді люди, які є активістами громадських організацій або підприємцями середньої руки.

Саме вони склали кістяк тих осіб, які „тягнули” вибори та організовували стихійно сформований спротив в час революції, не розраховуючи при цьому на якусь компенсацію від виборчих штабів В. Ющенка, а навпаки примножували ресурс цих штабів своєю працею та своїм коштом.

Саме ці люди в своїй більшості є тим „середнім класом” про який, чи радше про відсутність якого так багато говорять в Україні в останні роки. Адже саме середній клас є запорукою стабільності суспільства, його демократичності, адже він є „замовником” верховенства права в державі і своєрідним чутливим барометром-арбітром, який гарантує недопущення скочування влади до авторитаризму чи тиранії.

Здавалося про це знають усі, особливо новітній уряд, який і став Урядом завдяки цим людям. Ці люди не стояли в черзі за портфелями, їм непотрібні жодні „криші” від нової влади. Вони прагнуть одного – верховенства права та мінімального втручання держави у їхні справи.

Що ж вони отримали в замін?

Верховенство права

Ухвалений одним голосуванням в усіх можливих читаннях Бюджет 2005 відразу поставив під сумнів сам принцип „верховенства права”, оскільки в порушення Регламенту Верховної Ради України, правил законодавчої техніки , основ парламентаризму взагалі – одним законом, внесено зміни до десятків різних законів, які належать до різних галузей права і відносяться до компетенції різних парламентських комітетів. Одним законом вносяться фундаментальні зміни, які змінюють не тільки загальні засади принципів оподаткування, а саме припускають можливість подвійного оподаткування одних і тих же операцій чи вводять пряму дискримінацію суб”єктів підприємницької діяльності, виходячи із їх статусу, але й втручаються в Цивільний кодекс України, розмиваючи підвалини статусу приватної власності та її захисту.
Незрозуміло лише одне – навіщо це Прем”єру? Адже Прем”єр, коли була у статусі народного депутата України справедливо виступала проти примусу депутатів голосувати за будь-які пропозиції з боку виконавчої влади без дотримання процедури. Тому виглядає взагалі дивним „проштовхування” змін до бюджету в „режимі Кучми”. Невже кілька днів так критичні для Уряду, що в угоду цим дням можна пожертвувати власним іміджем демократів?

Громадські організації та новий бюджет.

Уряд Януковича, своїми пропозиціями до бюджету 2004 року позбавив громадські організації двох серйозних можливостей власної фінансової спроможності, а саме:
• зупинив норму , що дозволяла українському бізнесу перераховувати кошти українським громадським організаціям в розмірі від 2-х до 5-ти відсотків від прибутку і мати відповідне зменшення суми оподаткування на суму перерахованих коштів (п.5.2.2 статті 5 Закону „Про оподаткування прибутку підприємств”);
• зупинив норму , що дозволяла громадським організаціям отримувати доходи від власної діяльності і не бути вилученими з реєстру неприбуткових організацій (друге речення абзацу третього підпункту 7.11.13 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) .

Уряд Тимошенко, відновлює дію п.5.2.2, проте не тільки залишає зупиненою норму щодо другого речення абзацу третього підпункту 7.11.13 пункту 7.11 статті 7 цього Закону, але й позбавляє права бізнесу перераховувати кошти організаціям, що займаються збереженням культурної спадщини, через виключення у підпункті 5.2.13 слів “а також неприбутковим установам та організаціям у випадках, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону”.

Тобто, зміни бюджету 2005 в редакції уряду Тимошенко не є сприятливими для українських громадських організацій і не відновлюють навіть той правовий статус щодо їх фінансової спроможності, що був досягнутий за часів урядів Ющенка та Кінаха.

Приватні підприємці та бюджет

Найбільше перепало від нового бюджету саме приватним підприємцям, що здійснюють свою діяльність на власний ризик без статусу юридичної особи.
Президент Кучма за свою довготривалу владу зробив декілька досить непоганих справ, однією з яких стала спрощена система оподаткування та звітності суб”єктів підприємництва – фізичних осіб. Саме вони стали осердям “середнього класу”, що почав формуватись в Україні та головними “могильщиками” кучмівського режиму.
Зрозуміло, що з роками ця система має модернізовуватись. Держава має закривати діри, які дозволяють використовувати цю систему в тіньових схемах, але не повинна знищувати її, а разом із нею підприємців-фізичних осіб, як клас.

Проте видається, що новий бюджет 2005 таки зможе “остаточно вирішити підприємницьке питання”.

Проблема перша:

Нова редакція Бюджету 2005 передбачає зміни до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 37, ст. 308; 2004 р., № 17-18, ст. 250, № 25, ст. 345, № 52, ст. 564, Урядовий кур’єр, 2005, 01, №2), а саме :
У статті 1:
пункт 1.8 доповнити наступним абзацом:
„Самозайнята особа – платник єдиного або фіксованого податку, яка надає послуги іншій особі (виконує роботи на її користь) в межах цивільно-правового договору, прирівнюється до найманої особи з відповідним оподаткуванням отриманих нею доходів як заробітної плати, якщо умови такого цивільно-правового договору передбачають надання таких послуг (робіт) протягом більше ніж одного календарного місяця за податковий рік”.
Така норма була в первинній редакції цього закону, але була вилучена Верховною Радою України, як дискримінаційна по відношенню до підприємця-фізичної особи, адже юридична особа – наприклад будівельна фірма може надавати послуги по поточному ремону будівель іншій юридичній особі, як завгодно довго у часі, а фізична особа, підприємець - будівельник – ні. Мало того дохід підприємця і заробітня плата найманого працівника – це зовсім різні речі і вони не можуть оподатковуватись за однаковою ставкою. Адже для підприємця всі ризики щодо робіт, послуг, організації безпечних умов праці, страхування, лікарняні і т.п несе сам підприємець, а у найманого працівника – працедавець. Це основи економіки першого курсу.
Щоби показати абсурдність цього пункту можна розглянути банальну ситуацію: перукар двічі на місяць з року в рік стриже одну і ту ж особу і отримує за це гроші. Це що, клієнт має бути податковим агентом для перукаря і із коштів, які сплачує йому за стрижку має стягувати податок? Правда, виглядає якось дивно. Але такі послуги також випливають із Цивільного кодексу.
Це з саме стосується юристів, що займаються приватною практикою і надають постійні послуги юридичного характеру кільком юридичним чи фізичним особам-підприємцям. Виявляється тепер це робити не можна, слід влаштовуватись до них у штат. А якщо штат цього не дозволяє? Якщо фірма є досить невеликою, щоби тримати штатного юриста, потреба у його послугах складає один-два рази на місяць? Тоді, виходячи із проголосованого закону, для залучення юриста для складання договору слід щомісяця шукати іншого юриста-підприємця, або мати догоівр на юридичне обслуговування з юридичною фірмою? Чи не забагато проблем уряд вішає тут на підприємців?
Звичайно ці приклади будуть не актуальними із інших підстав. Адже новий Бюджет 2005 відніс десятки тисяч українських підприємців до категорій, які не мають більше права на спрощену систему оподаткування. Адже з”явилась нова норма:
„2) спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва не поширюється на:
суб’єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу, здійснюють обмін іноземної валюти;
суб’єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов’язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем пально-мастильних матеріалів;
суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції з надання рухомого і нерухомого майна в оренду та інші операції з нерухомістю;
суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції у сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності";
фізичних осіб – підприємців, які займаються фінансовою діяльністю, діяльністю у сферах відпочинку та розваг, азартних ігор на гральних автоматах, торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення, архітектури і будівництва, реклами, інформатизації, права, аудиту, бухгалтерського обліку та консультацій з питань управління, діяльністю, пов'язаною із забезпеченням догляду за тілом.”

Розглянемо лише деякі з цих положень:

Текст перехідних положень 2) Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва не поширюється на:	коментар
суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції з надання рухомого і нерухомого майна в оренду та інші операції з нерухомістю;	Здавання в оренду квартир та власного автотранспорту для багатьох людей сьогодні є серйозною альтернативою державним дотаціям. Можливість здійснювати ці операції легально, сплачувати податок при простому його адмініструванні з одного боку захистили орендодаців від недобросовісних наймачів з іншого пожвавили ринок орендних відносин, створили альтернативи наддорогим готелям у багатьох містах. Після набуття чинності цих змін знову значна частина орендних відносин перейде у тінь, а наші громадяни, які за рахунок оренди залишаються на плаву будуть нести додаткові ризики за своє майно.
фізичних осіб – підприємців, які займаються фінансовою діяльністю, діяльністю у сферах відпочинку та розваг, азартних ігор на гральних автоматах, торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення, архітектури і будівництва, реклами, інформатизації, права, аудиту, бухгалтерського обліку та консультацій з питань управління, діяльністю, пов'язаною із забезпеченням догляду за тілом.	Норми цієї частини є просто катастрофічними за наслідками, адже під них можна підвести практично більшість усіх підприємців. Адже неконкретні та розмиті терміни дають можливість для їх інтерпретації посадовими особами ДПА, як завжди на шкоду підприємцю. Це може посавити хрест на тих міні-аптеках, які з”явились у віддалених селах, на легальних будівельниках, що ремонтують за помірними цінами квартири та дачі для того ж самого середнього класу, особливо у районних містечках. Включення в цей перелік бухгалтерів взагалі є протиприродньо, оскільки в більшості держав світу, жоден невеликий бізнес не має власного бухгалтера, його за договором обслуговує бухгалтер-підприємець. Тепер цієї можливості у нашого дрібного бізнесу уже не буде! Що стосується сфери права, то тут також зовсім не зрозуміла логіка авторів змін. Адже тут не тільки адвокати, юрисконсультанти, а й викладачі права, які читають сьогодні лекції на різноманітних курсах, семінарах, тренінгах, а також в десятках приватних ВУЗах. Автори цих змін напевне бачили десятитисячні доходи захисників олігархів у судах, але забули що Україна у своїй більшості складається із невеликих міст, де проживають небагаті люди і саме їм найбільше потрібні недорогі, кваліфіковані фахівці у галузі права. Підприємці, що здійснюють догляд за тілом, це також невиключно специ із „Фавориту” чи „Акваріуму”, це в першу чергу прості перукарі із Жмеринки чи Фастова, які переобладнали свої квартири у хрущовках під перукарські „салони місцевого значення” і після кількох років повної відсутності можливості постригтись у такому містечку дали людям таке щастя. Доходи їх і так невеликі. Відтепер вони стануть ще меншими, а відтак кількість цих перукарень знову зменшиться.

Цікавою тут є логіка Уряду. Якщо мова йде про величезні торгові комплекси, типу „квадратів”, „ельдорад” і тому подібних, то у них можуть бути приватні підприємці з продажу цих товарів і мати спрощену систему оподаткування, це ж саме стосується базарів, що відживають свій вік. Для підприємців, які займаються більш інтелектуальним бізнесом – аудитом, бухгалтерськими послугами, юридичними, косметичними, перукарськими, дизайнерськими і т.п. місця для спрощеної системи оподаткування уже не вистачило.

Післямова

Прикро, що мені все частіше доводиться звертати увагу на відверті “проколи” з боку нової влади, задля перемоги якої ми робили “помаранчеву революцію”. Прикро, що в запалі революційної доцільності, уже й після революції, ігнорується процедура, а відтак здорові думки залишаються не почутими.

Так і з цим бюджетом. Він настільки соціальний, що не проголосувати за нього було неможливо. Але що тепер робити тим людям, які не просили та не просять від держави все більших та більших соціальних виплат. Людям, які не завдяки, а всупереч державній політиці зробили себе самі та дали змогу отримувати соціальні виплати менш активним, більш обмеженим у можливостях людям. Невже за це їм така дяка?

У мене особисто немає сумніву, що всі ці негаразди, які є в новому варіанті бюджету не є свідомою позицією Прем”єра, це на совісті тих, хто так невдало викладав, можливо ідеологічно правильні норми. Але вина Прем”єра у тому, що такий супер важливий для суспільства документ виявився досить “сирим” і що він так і не був належним чином обговореним та оціненим.

Тим паче, що в Україні є дуже прогресивний закон “Про засади державної регуляторної політики”, який передбачає особливі процедури щодо ухвалення регуляторних актів, яким без сумніву є згаданий закон про новий бюджет 2005. Так от, цей закон, як і викладені там “засади державної регуляторної політики” вкотре було проігноровано нинішньою владою, як це успішно робилось і владою минулою.

Анатолій Ткачук,
28.03.2005 р.

На момент написання цієї статті закон ще не було підписано, тому аналіз зроблено на основі законопроекту від 21.03.2005 року №7221, який є доступним на сайті Верховної Ради України www.rada.gov.ua