мета | програмові документи | історія створення | акції | заяви інформаційні повідомлення | публікації | вступ у партію трибуна народна | трибуна депутатська
	Максим Стріха: призначення Гнатенка робить відставку Білозір неминучою

Чергові кроки міністра культури і мистецтв України Оксани Білозір коментує член Центрального Проводу УРП «Собор», голова партійної колегії з питань культури, член НСПУ та АУП Максим Стріха:

Коли місяць тому я виступив з різкою критикою перших кроків міністра Оксани Білозір, дехто розцінив мою заяву як передчасну: мовляв, міністр проходить неминучий період учнівства. Проте, на жаль, і подальші кроки пані міністра були настільки незграбні, що ярлик «ляльки Барбі» (якій, мовляв, краще співати, а не говорити) начепив Оксані Білозір не якийсь ТРК «Україна» чи газета «Факты», а цілком проурядова й бездоганно проющенківська «Україна Молода».

Але останні сумніви щодо того, що саме очікуватиме на українську культуру під керівництвом Оксани Білозір (якщо ці сумніви ще в когось зберігалися) розвіялися після вчорашнього призначення генеральним директором Державної циркової компанії України Володимира Гнатенка.

Не секрет: циркова галузь у сфері культури є чи не найбільш корумпованою. За оцінкою голови Комітету ВР України з питань культури і духовності Леся Танюка, близько 85% коштів тут обертається «в тіні», служачи збагаченню потужного директорського клану. Така система склалася протягом тих десяти років, коли цирковою галуззю керував ні хто інший, як... В.Гнатенко!

Показово: ще 19 травня 2000 року прем’єр-міністр Віктор Ющенко дає доручення провести термінову реформу циркової галузі й розібратися з керівниками, винними у зловживаннях, зафіксованих у численних актах КРУ та Рахункової палати. Виконання цього доручення під тиском директорського лобі було спущено на гальмах, але міністр Юрій Богуцький три роки тому таки випроводив В.Гнатенка на «заслужений відпочинок». І ось сьогодні Оксана Білозір закликає під свої знамена 68-річного ветерана (з яким пов’язано ще й гучний скандал навколо незаконного продажу 41 картини з Державного фонду під час виставки в ФРН на початку 1990-х - тоді В.Гнатенко був першим заступником міністра культури Л.Хоролець)...

Отже, зараз уже гранично ясно: за «реформаторською» риторикою щодо скасування системи почесних звань міністерство культури і мистецтв України під керівництвом Оксани Білозір стає ширмою, за якою здійснюватимуться старі, усталені в роки кучмівського «безміру» схеми. Вважаю, що за таких умов ознакою сили, а не слабкості Президента Віктора Ющенка стане визнання очевидної помилки, допущеної з призначенням Оксани Білозір. Бо її дальше перебування на посаді міністра не лише нищить надії на відродження української культури, але й суттєво скорочує рівень підтримки «партії нової влади» НСНУ (де пані Оксана - член президії) в середовищі творчої інтелігенції.

Прес-служба УРП «Собор»