мета | програмові документи | історія створення | акції | заяви інформаційні повідомлення | публікації | вступ у партію трибуна народна | трибуна депутатська
	Леоніде Даниловичу!

24 червня ц.р. ми вже всьоме прийшли до Вашої резиденції, щоб привітати Вас із річницею Конституції. Нас знову й близько до неї не підпустили. Тому надсилаємо Вам наше послання повітряною поштою.

До закінчення Вашого другого терміну перебування на посаді президента залишилося п’ять місяців. Недавно Ви заявили на прес-конференції, що на президентських виборах балотуватися не будете, бо хочете побачити, „якою буде Україна без Кучми”. Спробуймо підсумувати, що ж принесли Україні Ваше прем’єрство та два терміни президентства, тобто що таке „Україна з Кучмою”.

Україна з Кучмою - це насамперед невиправдані надії українців на те, що Україна з її могутнім промисловим, природним і науковим потенціалом швидше всіх вийде на шлях ефективної ринкової економіки. Насправді все вийшло навпаки.

Україна з Кучмою - це перетворення приватизаційного процесу в розкрадання колись загальнодержавної власності різного роду шулерами, спритниками, ділками й просто злодійським елементом, внаслідок чого український народ залишився ошуканим і пограбованим, а Україною стали правити клани, що приватизували й самого президента.

Україна з Кучмою – це безсоромно вкрадені в людей вклади, зруйнована економіка, безробіття і як наслідок - зменшення на п’ять мільйонів колись 52-мільйонного народу та втеча на закордонні заробітки п’яти мільйонів українців.

Україна з Кучмою - це здирницьке податкове законодавство, яке задушило національного виробника і відкрило широкі можливості для надприбутків олігархічних кланів включно з родичами і близьким оточенням самого президента.

Україна з Кучмою - це зруйноване до тла сільське господарство, це почорнілі й зруйновані тваринницькі комплекси, це незасіяні ниви, це відчай обездолених селян, що ледве животіють на всесвітньовідомих родючих чорноземах, це повна безпорадність і безвідповідальність президента і його міністрів щодо галузі, яка мала б бути в Україні пріоритетною.

Україна з Кучмою - це новий тип тоталітарного режиму, де демократія перетворилася у фарс, де розробку технологій підкупу й залякування виборців та фальсифікації виборів влада перетворила в злочинну науку, де голоси депутатів продаються й купуються, де міліція викрадає виборчі б’юлетені й убиває журналістів, де голову Гонгадзе шукають ті, хто її відрізав, і де, нарешті, народ про все це знає, але мовчить.

Україна з Кучмою – це безладдя в армії, це трагедія Скнилова, вибухи під Мелітополем, стрільба по Броварах, це – удари ракетами по пасажирських літаках, це розкрадання військового майна й техніки та непідготовлене скорочення війська.

Україна з Кучмою - це відмова від курсу на українське національне відродження, це знищене українське кіновиробництво, це лише 5% українських книг на українському ринку, це телебачення, переповнене російськими й американськими серіалами й бойовиками з жахами, насильством і розпустою.

Україна з Кучмою - це єдина країна у світі, що не має свого національного інформаційного простору, бо покірно віддала його іншим державам і корупційним кланам.
Україна з Кучмою - це панування російської мови в інформаційному просторі, це лише 8% загального накладу газет державною мовою, це 78% телепередач мовою іншої держави, це засилля російської мови у вищій освіті, у війську й силових структурах. Це повне викорінення української мови зі східних і південних областей України, що веде до розколу нації.

Нарешті, Україна з Кучмою - це глибоке розчарування широких верств населення і їхня зневіра в справедливості, гідному ставленні до простих людей, і в кращому житті. Це не та Україна, про яку мріяли мільйони українських синів і дочок, що віддали за неї своє життя. Це не українська Україна!

Леоніде Даниловичу! Ви хочете побачити Україну без Кучми? Але ж хіба стане вона доброю й справедливою до свого народу, і хіба буде вона українською після Кучми, якщо Кучма хоче віддати її не в руки українських патріотичних сил, а донецьким кланам? Що чекатиме на українців після того, як ці клани запанують в Україні? Подумайте й побійтесь Бога! Ще маєте трохи часу.

Прийнято під час пікетування адміністрації Президента України
24 червня 2004 р.