УНП "СОБОР"

мета | програмові документи | історія створення | акції | заяви
інформаційні повідомлення | публікації | вступ у партію
трибуна народна | трибуна депутатська
Заява Голови Української Народної Партії "СОБОР" А.Матвієнка з приводу результатів так званого "референдуму за народною ініціативою

Здійснена активістами УНП "СОБОР" разом з представниками ряду інших партій та громадських організацій акція "Всеукраїнська громадська лічильна комісія" з переконливістю свідчить: "всенародне голосування" на "референдумі за народною ініціативою", призначеному президентом Л.Кучмою, стало грубим і цинічним фарсом, під час якого влада відверто ігнорувала закони України й загальновизнані демократичні норми. 
Ініціювавши референдум шляхом грубих порушень процедури збирання підписів, виконавча влада й надалі стала ініціатором численних порушень під час підготовки до референдуму та самого голосування. Президент Л.Кучма, знехтувавши обов?язками арбітра нації, відверто став на бік прихильників референдуму. Цим він підштовхнув виконавчу владу до масованого і неприхованого тиску на виборців з метою забезпечити потрібний відсоток явки виборців та потрібний відсоток тих, хто проголосує "за" з усіх чотирьох запитань. Президентським адміністраціям на місцях негласно було доведено "норму" голосування: не менш як 80% участі виборців і не менш як 80% "за" з усіх чотирьох питань. Керівників усіх рівнів було попереджено про персональну відповідальність за невиконання цих показників.
При цьому опоненти референдуму були всупереч вимозі закону практично позбавлені доступу до державних засобів масової інформації, їм активно перешкоджали доносити свою позицію шляхом безпосередніх зустрічей з виборцями, розповсюдження листівок тощо.
Найбільш кричущі порушення було пов'язано з використанням виконавчою владою застарілої норми закону про референдум 1991 року щодо можливості дострокового голосування. Методами грубого адміністративного тиску й залякувань (щодо студентів, вчителів, медиків, військових, міліціонерів, пенсіонерів, особливо щодо селян) в ряді адміністративних одиниць було досягнено рекордних, мало не 90-відсоткових показників "дострокового голосування". При цьому упродовж 12-15 квітня члени дільничних комісій, а також працівники сільрад, ЖЕКів та міліціонери, неодноразово обійшли практично кожну родину, вимагаючи проголосувати достроково. Про це свідчать як численні звернення громадян на адресу УНП "СОБОР" і мене як народного депутата України, так і результати щодо дострокового голосування, які виявилися суттєво вищими саме у сільській місцевості, а також у містах на тих дільницях, на яких голосували студенти, військовики та інші контрольовані владою групи виборців.
Все це дозволяє зробити висновок: фактично референдум в Україні відбувався не 16 квітня з 7 до 20 години, як це передбачено законом про референдуми (ст.37) та указом президента Л.Кучми, а впродовж десяти днів, починаючи з 6 квітня. Завдяки нечіткості норми ст.35 закону, що стосується виключно права на голосування осіб, які змінюють місце свого перебування, дострокове голосування стало основним механізмом забезпечення потрібних президентській "вертикалі" результатів. На жаль, абсурдність застосування такої норми щодо майже половини громадян України, які мають право голосу, було зігноровано ЦВК. 
Масовими порушеннями стали також вивішування на виборчих дільницях зразків заповнення бюлетенів, які підказували тільки можливість позитивної відповіді, голосування під контролем членів комісій та сторонніх осіб (особливо щодо студентів, військових, а також на селі), голосування без документу, що підтверджує особу, голосування за інших осіб, вкидання заздалегідь підготовлених пачок бюлетенів, а також недопущення на дільниці під різними формальними приводами представників від політичних партій та громадських організацій. Обласні державні адміністрації влаштували своєрідне змагання за те, хто відрапортує Києву за найвищі отримані показники.
Все викладене вище переконливо засвідчує: так званий "референдум за народною ініціативою" не може вважатися демократичним, бо громадяни України не могли висловитися вільно, оскільки на них чинився шалений тиск з боку державної бюрократичної машини, і водночас не могли визначитися усвідомлено, бо отримували з наймасовіших державних ЗМІ лише однобоку викривлену інформацію на підтримку референдуму. Значною мірою цьому сприяла нечіткість і застарілість багатьох положень чинного закону про референдум. Нагадаємо - саме через це Парламентська Асамблея Ради Європи рекомендувала відкласти проведення "референдуму" до ухвалення сучасного закону, який відповідав би світовим демократичним нормам. На жаль, такий варіант було заблоковано Л.Кучмою та його оточенням, оскільки він суттєво ускладнив би маніпулювання громадською думкою й одержання заздалегідь очікуваних результатів. 
Політично так званий "референдум за народною ініціативою" засвідчив дальше згортання демократії в Україні, утвердження необмеженої влади нової державної номенклатури, готової підтримувати своє панування відвертим нехтуванням закону. 
Ми переконані - встановлення в Україні авторитарного режиму не зможе пришвидшити потрібних для народу реформ. Воно здатне тільки посилити корупцію державного апарату й перетворити Україну на нестабільну, неправову, глибоко криміналізовану державу. Референдум відкрив шлях до дальших антиконституційних дій, про що відверто заявив президент Л.Кучма. Тому референдум не зменшив напруги в суспільстві, а привів нас до чергового витка протистояння між гілками влади та між Україною та європейською спільнотою.
Неконституційний розвиток подій означатиме остаточний розрив України з Радою Європи й зміну зовнішньополітичного вектора України в бік інтеграції з Росією та Білоруссю, які сьогодні так само фактично поставили себе поза спільнотою європейських демократичних народів.
Політично відповідальність за неминучу конституційну кризу та її негативні наслідки для України лягає на президентську вертикаль та особисто на Л.Кучму, який фактично зламав складену ним присягу на вірність Конституції. Проте цю відповідальність повністю поділяють і представники більшості українських партій, у тому числі й тих, які називають себе національно-демократичними. Своєю пасивністю, угодовською позицією, намаганням не сваритися з владою вони розв'зали руки прибічникам референдуму.
УНП "СОБОР" підтверджує тверду рішучість всіма доступними засобами захищати демократичні норми Конституції України 1996 року. Народні депутати України - члени УНП "СОБОР" керуватимуться в своїх діях нормами чинної Конституції й присягою народного депутата. Тому вони не вважатимуть для себе зобов'язуючими результати фарсу під назвою "референдум за народною ініціативою" й не піддаватимуться на тиск і шантаж.
Ми застерігаємо українську та міжнародну громадськість: диктатура в Україні наступає. Так званий "референдум за народною ініціативою" практично повернув нас до радянських часів, коли "стовідсотковою підтримкою" народу освячували будь-яке рішення, вигідне владній верхівці. Скажемо "ні" наступові диктатури! 


Голова УНП "СОБОР", 
народний депутат України А.Матвієнко